Blog

СИФИЛИС

СИФІЛІС

– класичне венеричне захворювання. Подрозділяється на дві групи : набутий та вроджений. Набутий в свою чергу поділяється на ранній ( первинний, вторинний і ранній латентний – набутий до двох років) та пізній – набутий більше двох років (пізній латентний, третинний –включаючи  гумозний, кардіоваскулярний та нейросифіліс). У запущений випадках захворювання може призвести до смертельних наслідків, але сучасні методи діагностики дозволяють виявити сифіліс на ранніх стадіях та відповідно повністю вилікувати хворого антибіотиками. Інкубаційний період становить 10-90 днів до появи клінічних ознак хвороби — шанкеру. Вторинний сифіліс розвивається через 3-6 тижнів після появи шанкеру. На місці внедріння блідих трепонем (збудник сифіліса) з;являеться виразка, яка не кровоточить, безболісна, щільна ,з чистим дном, що виділяє прозору рідину. Зазвичай невдовзі виникає збільшення пахових лимфовузлів. За місяць-півтора виразка  зникає. Це означає, що захворювання перейшло у другу стадію, бо  внаслідок бактеріеміі ( розповсюдження збудника через кровеносно-лімфатичну систему )  хвороба уражає всі органи і системи організму.  Виникає генералізована несвербляча різноманітна висипка на шкірі тулуба, долонях, підошвах, слизових оболонках ротовоі порожнини та геніталій. Така ж висипка, але невидима при зовнішньому огляді, з;являється на внутрішніх органах, стінках судин, черепно-мозкових нервах, надкістниці. Може мати місце випадіння волосся внаслідок ураження шкірних судин, розповсюджене збільшення лімфовузлів, збільшення селезінки та печінки. Шкірний висип зникає та періодично рецидивує. На цьому етапі захворювання цілком можна вилікувати, поки воно не перейшло в  пізній сифіліс – третинний, коли наступають незворотні зміни  нервовоі та сердцево-судинноі систем, уражається головний та спінний мозок, кістки. Часто розвивається параліч.

 

Лабораторна діагностика включає виявлення блідоі трепонеми з вогнищ ураження чи інфікованих лімфовузлів при мікроскопіі в темному полі, стандартний комплекс серологічних реакцій – класична реакція Васермана, яка дозволяє виявити антитела до трепонеми, реакція імунофлюоресценціі (РіФ) та імобілізаціі трепонеми (РіТ), імуноферментний аналіз (іФА), полімеразно-ланцюгова реакція (ПЛР).

Лікування сифіліса проводиться амбулаторно, при ускладненнях – стаціонарно. Основним є курс адекватноі антибіотикотерапіі.  У призначенні дози  має значення стадія сифілітичноі інфекціі та індивідуальна переносимість хворим ліків. В разі необхідності контактним особам призначається превентивне лікування, що має метою попередити розвиток захворювання в конкретноі людини.Після проведення лікувальних заходів призначається клініко-серологічний контроль (КСР) на строк від одного до трьох років, щоб зробити висновки щодо повноцінності курсу лікування, що включає в себе обов;язковий огляд дерматовенерологом та при необхідності  терапевтом, отоларингологом, окулістом, невропатологом та здачу комплексу серологічних реакцій крові.